Викладач Мілевич Світлана Володимирівна - Генеалогія PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
28.03.2015 21:19

Семінарські заняття з курсу генеалогії


Тема 1. Методика генеалогічного дослідження.

Основні засоби генеалогічного зображення. 

  1. Визначення генеалогічних закономірностей, середний родовідний рахунок, закон редукції предків.
  2. Основні види родоводів і їхня типологія.
  3. Типологія та загальна характеристика засобів генеалогічного зображення.
  4. Визначення й характеристика графічних засобів. Родовідний розпис і його особливості.
  5. 5.Нумерація у генеалогічному дослідженні.

Практичне завдання до теми II (ІНДЗ):

Скласти та проаналізувати генеалогічну таблицю відомого боярського/ князівського або  свого роду (за вибором студента). Висхідний і спадний родовід; чоловічий і змішаний. Генеалогічний аналіз.

Джерела та література:

 

  1. Антонов А.В. Родословные росписи конца XVII в.//Исследования по русской истории. Вып 6.- М., 1996.
  2. Введение в специальные исторические дисциплины. Учебное пособие/ Гусарова Т.Б. и др. – М., 1990.
  3. Вспомогательные исторические дисциплины: историография и теория. – М., 1988.
  4. Генеалогия: источники, проблемы, методы исследования.- М., 1989.
  5. Леонтьева Г.А., Шорин П.А., Кобрин В.Б. Ключи к тайнам Клио.- М.- 1994
  6. Савелов Л.М. Лекции по русской генеалогии, ч. 1,  М. -  1908.
  7. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К., 2002.
  8. Українська генеалогія: теорія, методологія, історія та практика. Матеріали І генеалогічних читань пам”яти Вадима Модзалевського. – К., 1996.

 

Додаткова література відповідно обраної теми ІНДЗ.

Тема 2-3. Генеалогічна складова політичної історії Русі/Росії ІХ–XVІ ст., династично-політична еволюція та кризи роду Рюриковичів.

  1. Генеалогічні легенди про походження Рюрика та великокнязівської династії Київської Русі.
  2. Рюриковичі й основні князівські роди, що утворилися від них під час політичної еволюції Давньоруської держави (Святославичи, Мономашичи).
  3. Родове походження великокнязівських володимирських та московських гілок.
  4. Генеалогічна характеристика боротьби Москви та Твері за політичну першість.
  5. Служиві князі: типологія, генеалогічний склад, соціальний статус.
  6. Проблеми престолоспадкоємства після смерті Івана ІV, кінець династії Рюриковичів.
  7. “Руські” Гедиміновичі: загальна характеристика, генеалогічні відгалуження, місце в соціально-політичній ієрархії.
  8. Генеалогічні перетинання московського князівського дому з Гедиміновичами, Палеологами, Чингізидами.
  9. Генеалогічні проблеми формування дворянства. «Виїзжі» дворянські роди Росії та України.

Джерела та література:

 

  1. Бочков В.Н. “Легенды” о выезде дворянских родов// Археографический ежегодник за 1969 г. – М., 1971.
  2. Веселовский Б.С. Исследования по истории класса служилых землевладельцев. – М., 1969.
  3. Войтович Л.В. Удільні князівства Рюриковичів та Гедиміновичів у XII-XVI ст. У 2 ч.- Львів,1996.
  4. Зимин А.А. Формирование боярской аристократии в России во второй половине XV в. – первой половине XVI в.– М., 1985.
  5. Кобрин В.Б. Материалы по генеалогии княжеско-боярской аристократии – М., 1995.
  6. Коган В.М. История дома Рюриковичей – СПб, 1993.
  7. Кулаков В.И. Геральдика пруссов и генеалогические корни родов, возводимых в России к выхоцам “из прус”//Генеалогия: источники, проблемы, методы исследования, - М. – 1989.
  8. Миллер Г. Известия о дворянах России, их древнем происхождении, о старинных чинах. – М., 1957.
  9. Милевич С.В. “Выезжие” дворянские роды в России //ЗІФ, вип 7.– Од., 1998. – С. 210-219.
  10. Милевич С.В. Рюриковичи и образовавшиеся от них княжеские роды //ЗІФ, вип. 8. – Од., 1999. – С. 227-231.
  11. Милевич С. В. Легенды рода Воронцовых.//Воронцовский сборник. Вып. 3. Сб. науч ст. – Одесса, 2010. – С. 79-88.
  12. Модзалевский В.Л Малороссийский родословник. Т.1-2. – К., 1908; Перевид.: М.,  1998.
  13. Петров П.Н. История родов русского дворянства. Т. 1-2, СПб.,1886; Перевид.: М., 1991.
  14. Савелов Л.М. Статьи по генеалогии и истории дворянства.-СПб, 1878.
  15. Щербатов М.М. Краткое историческое повествование о начале родов князей российских, от великого князя Рюрика. – М., 1785.

 

Тема 4. Походження та династично-політичні кризи роду Романових.

  1. Початок родоводу, легенди про виїзд з «прус». Кобиліни – Кошкіни – Захар'їни – Юр'єви –Романови: споріднення і родословні зв'язки.
  2. Генеалогічні передумови ствердження Романових на російському престолі, династичний зв'язок з Рюриковичами.
  3. Політичне самозванство «смутного часу» з позицій генеалогії.
  4. Проблеми престолоспадкоємства, генеалогічне припинення династії Романових у чоловічому коліні.
  5. 5.Роль династичних шлюбів, міжнародні родинні зв’язки дому Романових
  6. 6.Кінець династії Романових: легенди й дійсність. Російський імператорський дом за кордоном.

Джерела та література:

 

  1. Балязин В.Н. Тайны дома Романовых. – М., 2006.
  2. Кулаков В.И. Геральдика пруссов и генеалогические корни родов, возводимых в России к выхоцам “из прус”// Генеалогия:источники, проблемы, методы исследования, М. – 1989.
  3. Летописный и лицевой изборник дома Романовых. Т.1-2, М., 1913.
  4. Милевич С.В. К трактовке Петровым П.Н. генеалогического прошлого династии Романовых  // ЗІФ, вип.10, - Од.,2000. – С.294-301.
  5. Морозова Л. Е. Два царя: Федор и Борис. – М., 2001.
  6. Савелов Л.М. Бояре Романовы и их родословные связи.- М., 1914.
  7. Селифонтов Н.Н. Сборник материалов по истории предков царя Михаила Федоровича Романова Ч. 1-2,- СПб. – 1898.
  8. Скрынников Р.Г. Иван Грозный. Борис Годунов. Василий Шуйский. – М., 2005.
  9. Соколов Н.А. Последние дни Романовых – М. – 1991.
  10. Сухарева О.В. Кто был кто в России от Петра І до Павла. – М., 2005.

 

Тема 5-6. Загальноприйняті ознаки соціальної відмінності.

  1. Поняття, походження титулів, роль у соціально-політичній історії. Класифікація титулів.
  2. Родові титули в Західній Європі, Росії, Україні.
  3. Герб як загальноприйнята складова соціальної відмінності та відображення родової ієрархії.
  4. Загальноприйняті ознаки соціальної відмінності допетровського часу. Класифікація, ієрархія та стисла характеристика основних служивих чинів.
  5. Становлення системи титулів за пожалуванням (за достоїнством). Жалувані князі, графи, барони Російської імперії.
  6. Нагородна система як проява соціальної відмінності. Формування ієрархії орденів в Російської імперії.
  7. Скасування станів та знаків соціальної відмінності в Російської імперії. Сучасні підходи до традицій соціального етикету.

Джерела та література:

 

  1. Калмакан І.К., Ємельянов М.В. Основи геральдики. Навчальний посібник.- Од., 1996.
  2. Карнович Е. П. Служебные, должностные и сословные знаки отличия в России. – б. м., б. г. – С. 236-587.
  3. Карнович Е.П. Родовые прозвания и титулы в России. Слияние иностранцев с русскими. – СПб, 1886 г. Перевид.:М., 1991 (факсимільне вид.)
  4. Кобрин В.Б., Леонтьева Г.А., Шорин П.А. Вспомогательные исторические дисциплины.- М., 1974 - С. 194-207.
  5. Общий Гербовник дворянских родов Всероссийской империи, начатый  в 1797 г. Ч. 1-10.-СПб,- 1800-1840.
  6. Милевич С. В. Из истории становления и генеалогии российского дворянства //ЗІФ, вип. 1. – Од., 1995. – С. 207-224.
  7. Силаев А.Г. Истоки русской геральдики. – М., 2002.
  8. Символы и награды Российской державы/Балязин В.Н., Кузнецов А.А., Соболева Н.А. – М., 2006.
  9. Табель о рангах…(кожне видання)
  10. Трамбицкий Ю.А. Чины и звания русской армии //Военно-исторический журнал,1991, №9.
  11. Федорченко В. Дворянские роды, прославившие Отечество.Энциклопедия дворянских родов. – М., 2001.
  12. Шепелев Л. Е. Отмененные историей: чины, звания и титулы в Российской империи. – Л., 1977.
  13. Він же. Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. – Л., 1991.
  14. Юзефович Л.А. Путь посла. Русский посольский обычай. Обиход. Этикет. Церемониал. – СПб, 2007.

 

 

Контрольні питання з генеалогії

  1. Предмет і задачі генеалогії, її роль на різних етапах суспільного розвитку.
  2. Місце генеалогії в системі СІД, характеристика міждисциплінарних зв'язків.
  3. Значення родових гербів у генеалогічному пошуку.
  4. Поняття джерела в генеалогії, їхні основні види, проблеми класифікації.
  5. Родовідні, розрядні, боярські й інші види книг історико-генеалогічного характеру як джерело.
  6. Становлення генеалогії як СІД, основні етапи розвитку.
  7. Основні види родоводів і їхня типологія.
  8. Висхідний і спадний родовід, їхнє визначення, характеристика, конкретні приклади.
  9. Чоловічі і змішані родоводи, визначення їхньої сутності, характеристика.
  10. Основні засоби графічного зображення родоводів (древо, схеми, таблиці). Родовідний розпис і його особливості.
  11. Соціальні відносини і загальноприйняті ознаки соціальної відмінності.
  12. Титул: поняття, походження, класифікація. Відповідність загальних і приватних титулів
  13. Родові титули в Західній Європі, Росії, Україні. Ієрархія родових титулів.
  14. Петро І і нова титулатура російського дворянства.
  15. Еволюція титулатури правителів Росії й України.
  16. Ордена і медалі як проява соціального етикету в становому суспільстві.
  17. Генеалогія князівських родів Росії й України (загальна характеристика)
  18. Початок родоводу і легенди про походження Рюриковичів.
  19. Рюриковичі і роди, що утворилися від них.
  20. “Руські” Гедиміновичі  і роди, що утворилися від них.
  21. Служиві князі: типологія, генеалогічний склад, соціальний статус.
  22. Місництво і проблеми генеалогії.
  23. Чини і звання в Російській централізованій державі.
  24. «Виїзжі» дворянські роди в Росії та Україні, їхня роль у формуванні соціально-політичної системи.
  25. Історичне місце та політична роль генеалогічної легенди у становому суспільстві.
  26. Дворяни й поміщики: генеалогічний склад, соціально-політичний статус.
  27. Дворянство Малоросії: загальні і специфічні риси формування й розвитку.
  28. Початок родоводу і легенди про походження Романових.
  29. Ствердження Романових на російському престолі. Характеристика генеалогічної таблиці царюючої гілки Романових.
  30. Династична криза другої чверті XVIII ст.: проблеми генеалогії.
  31. Династичні зв`язки Романових у XIX ст.
  32. Кінець династії Романових: легенди й дійсність. Російський імператорський дом за кордоном.

 

Рекомендовані джерела та література

Джерела

  1. Войтович Л.В. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХII-XVI ст. У 2 ч. - Львів-1996.
  2. Долгоруков П.В. Российская родословная книга. В 4-х тт. -  СПб .,1854-56.
  3. Летописный и лицевой изборник дома Романовых. Т.1-2, М., 1913.
  4. Лобанов-Ростовский А.Б. Русская родословная книга. В 2-х тт.- СПб,1895.
  5. Миллер Г. Известия о дворянах России, их древнем происхождении, о старинных чинах. – М., 1957.
  6. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. Т.1-2. – К., 1908; Перевид.: М.,  1998.
  7. Петров П.Н. История родов русского дворянства. Т. 1-2, СПб.,1886; Перевид.: М., 1991.
  8. Родословная книга князей и дворян российских и выезжих/ред. Новиков Н.И., Ч. 1-2.- СПб, 1787.
  9. Родословная царствующего дома в России от Рюрика до ныне царствующего императора  Александра Николаевича с подробной хронологией России.- М., 1874.
  10. Руммель В.В., Голубцев В.В. Родословный сборник русских дворянских фамилий. В 2 т. – СПб, 1886-87.
  11. Савелов Л.М. Бояре Романовы и их родословные связи.- М., 1914.
  12. Савелов Л.М. Статьи по генеалогии и истории дворянства.-СПб, 1878.
  13. Спиридов М.Г. Родословный российский словарь. В 2 частях. – М., 1793-1794.
  14. Табель о рангах…(кожне вид.)
  15. Щербатов М.М. Краткое историческое повествование о начале родов князей российских, от великого князя Рюрика. – М., 1785.

Література 

  1. Аксенов А.И. Очерк истории генеалогии в России //История и генеалогия. Сб. ст. – М., 1977. – С. 57-80.
  2. Анисимов А.Е. Императорская Россия. – СПб, 2011.
  3. Антонов А. В. Родословные росписи конца XVII в. //Исследования по русской истории. – М., 1996, вып. 6.
  4. Балязин В.Н. Тайны дома Романовых. – М., 2006.
  5. Бочков В.Н. “Легенды” о выезде дворянских родов// Археографический ежегодник за 1969 г. – М., 1971.
  6. Бычкова М.Е. Генеалогия на рубеже веков//Вспомогательные исторические дисциплины. Источниковедение. етодология истории в системе гуманитарных знаний/ Материалы ХХ международной научной конференции. Ч.2. – М., 2008. – С. 93-96.
  7. Веселовский С.Б. Исследования по истории класса служилых землевладельцев. – М., 1969.
  8. Веселовский С.Б. Род и предки А.С. Пушкина в истории /Отв. ред. Каштанов С.М. – М., 1990.
  9. Герб и флаг России. Х – ХХ в.в. – М., 1997.
  10. Гринберг Ф. Династия Романовых: Загадки, версии, проблемы. – М., 2000.
  11. Зимин А.А. Удельные князья и их дворы второй половины XV в. – первой половины XVI в. //История и генеалогия.- М.–1977, - С. 161-188
  12. Зимин А.А. Феодальная знать Тверского и Рязанского великих княжеств и московское боярство конца XV- первой трети XVI в.//История СССР, 1973, № 3. – С. 124-142.
  13. Зимин А.А. Формирование боярской аристократии в России во второй половине XV в.– первой половине XVI в. - М.,1985.
  14. История династии Романовых.- М., 1991.
  15. История и генеалогия. С.Б. Веселовский и проблемы историко-генеалогических исследований – М., 1977.
  16. Калмакан І.К., Ємельянов М.В. Основи геральдики. Навчальний посібник.- Од., 1996.
  17. Карнович Е.П. Служебные, должностные и сословные знаки отличия в России. – б. м., б. г. – С. 236-587.
  18. Карнович Е.П. Родовые прозвания и титулы в России. Слияние иностранцев с русскими. – СПб, 1886 г. Перевид.:М., 1991 (факсимільне вид.)
  19. Карнович Е. П. Самозванные дети. – М., 2003.
  20. Ключевский В.О. История сословий в России. – Соч. в 9 т. Т. VI: Специальные курсы. – М., 1989. – С. 225-391.
  21. Кобрин В. Б. Генеалогия и антропонимика//История и генеалогия. – М., 1977. – С. 80-115.
  22. Кобрин В.Б. Материалы по генеалогии княжеско-боярской аристократии – М., 1995.
  23. Кулаков В.И. Геральдика пруссов и генеалогические корни родов, возводимых в России к выхоцам “из прус”//Генеалогия: источники, проблемы, методы исследования. – М., 1989.
  24. Лакиер А.Б. Русская геральдика. – М., 1990.
  25. Маркевич А. И. О местничестве. Ч. 1, 2. – К., 1879.
  26. Медушевская О.М. Историческая наука и генеалогия//Вопросы истории, 1970, № 2.
  27. Милевич С.В. Князья великие, удельные, служилые: генеалогический состав и политический статус //ЗІФ, вип. 4. – Од., 1997. – С. 173-182.
  28. Милевич С.В. “Выезжие” дворянские роды в России//ЗІФ, вип. 7.– Од., 1998.– С. 210-219.
  29. Милевич С.В. Рюриковичи и образовавшиеся от них княжеские роды //ЗІФ, вип. 8. – Од., 1999. – С. 227-231.
  30. Милевич С. В. К трактовке Петровым П. Н. генеалогического прошлого династии Романовых //ЗІФ, вип. 10. – Од., 2000. – С. 294-301.
  31. Милевич С. В.Легенды рода Воронцовых.//Воронцовский сборник. Вып. 3. Сб. науч ст. – Одесса, 2010. – С. 79-88.
  32. Монархи мира. Монархи Византии, Греции, Рима. – М., 1999.
  33. Монархи мира. Монархи Европы. – М., 2000.
  34. Павлов-Сильванский Н.П. Государевы служилые люди. Происхождение русского дворянства. – СПб, 1898.
  35. Преображенский А.А., Морозова Л.Е., Демидова Н.Ф. Первые Романовы на российском престоле. – М., 1999.
  36. Силаев А.Г. Истоки русской геральдики. – М., 2002.
  37. Символы и награды Российской державы/Балязин В.Н., Кузнецов А.А., Соболева Н.А. – М., 2006.
  38. Трамбицкий Ю. А. Чины и звания русской армии //Военно-исторический журнал, 1991, №9.
  39. Тургенев А.И. Российский двор в XVIIІ веке. – СПб, 2005.
  40. Федорченко В. Дворянские роды, прославившие Отечество.Энциклопедия дворянских родов. – М., 2001.
  41. Шепелев Л. Е. Отмененные истории. Чины, звания и титулы в Российской империи. – Л., 1977.
  42. Шепелев Л. Е.Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. – Л., 1991.
  43. Шепелев Л. Е Феномен чина в России// Родина, 1992, № 3.- С. 41-46.
  44. Юзефович Л.А. Путь посла. Русский посольский обычай. Обиход. Этикет. Церемониал. – СПб, 2007.
  45. Яблочков М. История дворянского сословия в России. – СПб, 1876.
Обновлено 28.03.2015 21:25