Викладач Ковальська Марина Сергіївна - Методологічні проблеми історичної науки PDF Друк e-mail
Написав Administrator   
Четвер, 12 листопада 2015, 23:17
There are no translations available.

Теми практичних занять з курсу "Методологічні проблеми історичної науки"

для спеціалістів (денне відділення, 5 курс)

 

Заняття 1

Тема: Академік С.М. Соловйов та його теоретико-методологічні погляди

  1.  С.М. Соловйов про еволюцію в історії Франції і Росії. Джерела та оцінювання історичних змін.
  2. С.М. Соловйов про «лабораторії» історичного дослідження.
  3. С.М. Соловйов про роль особистості в історії.

 

 Заняття 2

Тема: Теоретико-методологічні погляди В.О.Ключевського

  1. Методологія російської історії в інтерпретації В.О. Ключевського.
  2. Географія, господарство та характер народу: погляд В.О.Ключевського.
  3. В.О.Ключевський про методи історичної науки.

  

Заняття 3

Тема: Теорія історії М.І. Карєєва.

  1. Три компоненти в загальній теорії історії за М.І. Карєєвим.
  2. Історіософські погляди М.І. Карєєва.
  3. Трактування М.І. Карєєвим історичної гносеології.
  4. Теорія «історичного викладання» М.І. Карєєва.

 

Заняття 4

Тема: Історіософські погляди В.Б. Антоновича.

  1. Схема історичного процесу в Україні за В.Б. Антоновичем.
  2. Б.В. Антонович про роль народних мас в історії України.
  3. Проблема «тяжіння» в історії України та концепція України-Русі.

 

 Заняття 5

Тема: Історіософія М.С. Грушевського.

  1. Позитивізм М.С. Грушевського.
  2. Концепція історії України-Русі.
  3. Фактори виникнення державності та центри української історії в концепції М.С. Грушевського.
  4. М.С. Грушевський про роль маси та особистості в історії.

 

 Заняття 6

Тема: Формаційний та цивілізаційний підходи до історичного процесу.

  1. Еволюційний і революційний розвиток суспільства.
  2. Матеріалістичне розуміння історії: погляди з XIX ст. на початок XXI століття.
  3. Цивілізаційний підхід в історії, його сутність та його роль в дослідницькій практиці істориків.

 

Контрольні питання

  1. Місце методології в системі історичних дисциплін, її функція.
  2. Дві сторони методології.
  3. Значення методології як нормативної навчальної дисципліни.
  4. Єдність і закономірність історичного процесу.
  5. Суспільний прогрес, його не лінійність.
  6. Поняття детермінізму й фаталізму.
  7. Альтернативність в історії.
  8. Типологія факторів історичного процесу.
  9. Нерівномірність історичного розвитку.
  10. Соціальна революція, її ціна.
  11. Еволюційний поступальний рух.
  12. Основні суб’єкти історичного процесу.
  13. Цивілізація та її роль в історії.
  14. Цивілізація й культура.
  15. Роль народних мас і особи в історії.
  16. Теорія взаємодії факторів.
  17. Зародження і значення слова «історія».
  18. Історія в дописемну епоху.
  19. Донаукова й наукова історія.
  20. Перші вчені-історики.
  21. Диференціація та інтеграція історичних знань.
  22. Функції історичної науки.
  23. Методологічні принципи вивчення минулого.
  24. Правда та істина.
  25. Проблема свободи наукової творчості.
  26. Час хронологічний і час соціальний.
  27. Ціннісний підхід до часу.
  28. Міф про «золотий вік»: трактування.
  29. Проблема історичної періодизації.
  30. Теоретичне та емпіричне пізнання.
  31. Двоїстість факту.
  32. Джерела – фактологічна основа історичної науки.
  33. Діалектика – загальний шлях пізнання.
  34. Загальнонаукові методи пізнання.
  35. Типологія історичних методів.
  36. Класифікація теорій історичного процесу.

Теми для індивідуальних письмових робіт (творчих есе)

  1. "Золотий вік" в історії... (однієї країни або держави на вибір).
  2. Філософія історії: моє власне розуміння.
  3. Правдивість та принципіальність історика (на прикладах).
  4. Діяльність історика над створенням його тексту: наука чи творчість?
  5. Сучасні методологічні школи України (одну на вибір).
  6. Сучасні методологічні школи світу (одну на вибір).
  7. Революційний шлях в історії та ціна революцій.

Основна література

1. Астахов М. В. Методология исторической науки. – Самара, 2002.

2. Бердяев Н. А. Смысл истории. – М., 1990.

3. Гегель В. Лекции по философии истории. – СПб, 2000.

4. Грушевський М. На порозі нової України: Статті і джерельні матеріали. – К., 1992.

5. Кареев Н. Теория исторического знания. – СПб, 1913.

6. Кареев Н. Историология: теория исторического процесса. – Петроград, 1915.

7. Ключевский В.О. Методология русской истории // Собр. соч. в 9 т. - Т. VI. – М., 1987. – С. 5-93.

8. Колінгвуд Р.Дж. Ідея історії. – К., 1996.

9. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. - У 2 т. – К., 1994.

10. Пріцак О. Історіософія і історіографія Михайла Грушевського. – К., 1991.

11. Рікер П. Історія та істина. – К., 2001.

12. Соловьев С. М. Публичные чтения о Петре Великом. – М., 1984.

13. Тойнбі А. Дослідження історії. – К., 1995.

14. Фукуяма Ф. Великий разрыв. – М., 2003.

15. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления. – М., 1995.

16. Элиаде М. Миф о вечном возвращении: Архетипы и повторяемость. – М., 1998.

17. Ящук Т. І. Філософія історії: Курс лекцій. – К., 2004.


Останнє оновлення на Неділя, 13 грудня 2015, 18:20